БФ «Волинь-2014» та адвокатська приватна компанія «Конфідент» надають безкоштовну юридичну допомогу учасникам АТО та їх родинам

  

На днях до нас поступило таке запитання:

Мій чоловік _________ ___________ ч 1973 р.н.був призваний по мобілізації 08 квітня 2014 ( 51 ОМБ ) На той час не приймав участі у бойових діях, тому що протягом травня та серпня 2014 був на лікуванні в Рівненському та Луцькому військових шпиталях ( перелом лівої ноги на Рівненському полігоні, пізніше правої ноги в Луцькому шпиталі ). Не будучи демобілізованим, 31 березня він підписує контракт до закінчення особливого періоду та попадає в Северодонецьк Луганської обл. до 53 ОМБ. У вересні 2015 отримує посвідчення УБД. 20 лютого 2016 знову травма ноги на полігоні Широкий Лан Миколаївської обл.( перебував на ротації). У Миколаївському шпиталіі ампутують фалангі 2 та 3 пальців ноги. В березні 2016 приїхав до Луцька на місяць на реабілітацію до 04.04. 2016р. Жодної довідки про обставини травм він не має. Усно звернувшись до командира, отримав відмову, сказали що треба повернутись в частину і тільки там її отримати.У медичних виписках є фрази: " Травма, ТАК, пов'язана із проходженням військової служби", але вони нічого не дають. 02.04.2016 звернувся до Луцького військового шпиталю, тому що палель не заживає. Зараз перебуває у шпиталі. Як тільки випишуть одразу треба повертатись у зону АТО
Питання:
1.Підстави для розторгнення контракту?( контракт до закінчення особливого періоду)
2.Якщо за станом здоров'я, які документи потрібні і куди звертатись?
3.Розпорядок робочого дня при службі за таким контрактом?( Знаходяться в зоні АТО, в населеному пункті на території підприємства участі в бойових діях не приймають, ремонтують транспорт.)
4.Чи може чоловік вільно виходити за межі підрозділу або знімати окремо житло?

Відповідь Юриста:

Шановна пані_______,

Благодійний фонд «Волинь 2014» надіслав нам Ваше звернення з приводу окремих питань, що виникли у Вас. Насамперед я хочу привітати Вас із Великоднім світлим святом Воскресіння Христового. Хочу подякувати Вас і Вашому чоловікові за велику жертву, яку Ви зробили Україні. Я постараюсь відповісти на всі Ваші питання, які у Вас виникли.

1) Підстави для розірвання контракту з військовослужбовцем викладені у ч.6 ст. 26 Закону України N 2232-XII від 25.03.1992 «Про військовий обов’язок і військову службу», однак, на час дії особливого періоду застосовується спеціальна норма Закону, яка визначає підстави звільнення з військової служби під час дії особливого періоду. Відповідно до ч.8 ст. 26 вказаного Закону:

8. Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці:
1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини:
а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
в) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
г) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини:
виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
утримання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи;
необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
д) у зв'язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків;
є) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України;
ж) які вислужили строк військової служби за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону;
з) які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Військовослужбовці також можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених пунктами "в", "г", "е", "є", "и" частини шостої та пунктами "в", "г", "е", "є" частини сьомої цієї статті;
Також з військової служби звільняються військовослужбовці, які є студентами, аспірантами чи докторантами денної форми навчання та були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Такі особи можуть продовжувати військову службу, якщо вони виявили таке бажання.
2) під час воєнного стану:
а) які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
б) визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі;
г) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України;
3) після прийняття рішення про демобілізацію:
а) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, у строки, визначені рішенням Президента України;
б) у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом.

Як бачимо, військовослужбовці, які проходять службу за контрактом можуть також бути звільнені з підстав передбачених пунктами "в", "г", "е", "є", "и" частини шостої статті 26. Цими підставами є :

6. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби:
в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
г) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
е) через службову невідповідність;
є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
и) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

2) Відповідно до п.б) ч.8 ст.26 даного Закону, єдиною підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії особливого періоду за станом здоров’я є висновок військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби. Порядок проходження військовослужбовцями медичних оглядів визначений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 р. Для того, щоб пройти військово-лікарську комісію, військовослужбовцю потрібно отримати відповідне направлення. Згідно з п. 6.1 вказаного Положення:

6.1. Направлення на медичний огляд проводиться:
а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;
б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Таким чином, щоб ініціювати питання про проходження військово-лікарської експертизи, військовослужбовець, який проходить службу за контрактом, може звернутись з відповідним рапортом до однієї з осіб, вказаних пп. б) п. 6.1 Положення. Такою особою, зокрема, може бути начальник військового лікувального закладу за місцем лікування.

Що стосується документів, необхідних для проходження військово-лікарської експертизи військовослужбовцем, який проходить службу за контрактом, то вони визначені п. 6.2 згаданого Положення:

6.2. На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час, подаються:
направлення із зазначенням військового звання, прізвища, імені та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, військового комісаріату, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
медична книжка;
посвідчення особи (військовий квиток);
фотокартка 3 х 4 см без головного убору - при амбулаторному огляді;
службова характеристика для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в додатку 15). У тексті характеристики наводиться інформація щодо освіти військовослужбовця, який ВВНЗ і коли закінчив, навчання в інших навчальних закладах, у тому числі закордонних, особливостей проходження військової служби, служби за кордоном, у складі миротворчого персоналу, миротворчого контингенту, військових місіях, участі у бойових діях тощо, обов'язково зазначається думка командування військової частини щодо фізичного стану, фактичної працездатності військовослужбовця, виконання ним своїх службових обов'язків за станом здоров'я та можливість подальшого проходження ним військової служби на займаній посаді, призначення на посаду з меншим обсягом обов'язків, на нижчу посаду тощо;
медична характеристика (у медичній характеристиці обов'язково зазначають інформацію про захворюваність військовослужбовця, результати медичних оглядів ВЛК (при вступі у ВВНЗ, відрядженні за кордон, у миротворчі місії, під час служби у спецспорудах тощо), втрату працездатності за станом здоров'я за останні три роки та думку начальника медичної служби військової частини щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров'я).
Службова та медична характеристики обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, в інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.
Крім того:
на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва);
на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні посвідчення, витяги із особових справ, інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)).

3) Відповідно до ст. 200, 201 Закону України від 24.03.1999 № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»:
200. Розподіл часу у військовій частині протягом доби і протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким встановлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів, штабів.
Розпорядок дня встановлюється командиром (начальником) відповідно до завдань, покладених на військову частину, та залежно від пори року.
201. У розпорядку дня має бути передбачений час для проведення ранкової фізичної зарядки, ранкового огляду, ранкового й вечірнього туалету; для навчальних занять і підготовки до них; для інструктажу та розводу добового наряду; для зміни спеціального (робочого) одягу, чищення одягу, взуття, миття рук перед їжею, харчування, обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки; для гуманітарної, культурно-освітньої та спортивно-масової роботи, слухання радіо й перегляду телепередач; для приймання хворих у медичному пункті, приймання військовослужбовців командуванням з особистих питань, відвідування військовослужбовців; для особистих потреб військовослужбовців, вечірньої прогулянки, вечірньої перевірки та восьмигодинного сну.
Проміжок між харчуванням не може перевищувати 7 годин. Після обіду протягом не менше ніж 30 хвилин заняття не проводяться і роботи не виконуються.
Збори, засідання, а також концерти, кінофільми та інші заходи мають бути закінчені до вечірньої перевірки.
Заходи, пов'язані із забезпеченням бойової та мобілізаційної готовності військової частини, виконуються за наказом її командира в будь-який час доби з наданням військовослужбовцям не менше ніж 4 годин відпочинку на добу.
Таким чином, розпорядок дня конкретної військової частини не регулюються законодавчо і встановлюється окремо для кожної частини її начальником.
4) Що стосується звільнення з розташування військової частини, то відповідно до ст. 221 «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»:
221. Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, мають право перебувати поза розташуванням військової частини у вільний від служби час за умови одночасної відсутності не більше ніж 30 відсотків загальної кількості військовослужбовців певної категорії.

Таким чином, питання щодо перебування поза межами частини у вільний від служби час потрібно узгоджувати з командуванням частини, так само як і питання можливості проживання поза межами частини.

Питання забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями регулюється ст. 12 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до частини 1 цієї статті:

1. Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншиминормативно-правовими актами.
Військовослужбовці строкової військової служби розміщуються в казармах (на кораблях) згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. Для інших військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Таким чином, можливість проживання військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, окремо у найманому житлі законодавством не передбачена. Однак, дане питання можна узгодити з командуванням частини, враховуючи положення ст. 221 «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Щоправда, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, в такому випадку не отримуватимуть від держави будь-якої компенсації за оренду житла.

Нехай береже Вас Господь.

З повагою,
адвокат Сафулько С.Ф.

29.04.2016